друзі, роблю невеличкий тредик зі слів мами про те, як вона місяць провела в окупованій Бородянці. вона мало розказує, але є чим поділитися.
звʼязок з мамою ми втратили 2 березня. тоді вже третій день як колони танків катали туди-сюди і гатили без перестанку.

на той момент у нашому домі вже не було вікон, мама і бабуся були в сараї, де вікон теж не було. зараз будинок виглядає так.
мама ховалася в погребі. бабусі 92 роки. вона не могла підвестися і спуститися драбиною в підвал і просто сиділа на стулі. того дня вона впала і не могла підвестися, мама підняти теж її не могла. вона лежала майже добу на бетонній підлозі в холодному сараї. і так вона і померла.
я дуже багато переймалася про те, що би було з мамою, якщо вона залишилася там з мертвою бабусею, яку неможливо поховати. тому хороші новини в тому, що наступного ж ранку сусіди йшли через наш двір, і забрали маму. бабусю сусідські чоловіки і працівник кладовища поховали.
маму забрали до сусідів через декілька хат (з якими ми ніколи наче не спілкувалися до цього, тільки тато знав усю Бородянку). там мама місяць жила з жінкою і її чоловіком. мама і Тося три тижні не виходили з підвалу, а Микола залишався зверху,щоб якщо завалить, він міг їх достати
наш котик відмовився з мамою йти до сусідів....тому ця жінка через день, здебільшого під обстрілами градів, бігла через городи годувати кота.......
русня ходила скрізь, нишпорила і нищила. заходила до їх двора теж, ставили там град, шоб гатить. каже, шо було дуже страшно хоч якимось звуком видати себе. але все ок. пішли.
русня ходила по хатах і виносила все, шо можна, а шо не можна просто нищила. розйобували кувалдами вікна, які встояли, меблі, їжу, все підряд. сквотили по пустих хатах. залишили після себе абсолютний підзєц. в одної сусідки жили, залишили хату обісраною, вимазали всі стіни лайном
розстрілювали всіх, хто висувався на вулицю. в тому числі літніх людей і інвалідів.
одна окрема історія про розстріли. був у нас, вочевидь, на вулиці через три хати сусід, адвокат, дуже проросійський (до речі самий примажорений будинок ледь не у всьому селі).
в перший день, як русня зайшла, це чмо пішло їх зустрічати з чаркою горілки і криками "я рускій!". ну. а вони його розстріляли на місці.
хотів руський мір - отримав руський мір.
окрім цього, особливо нема чого розказати. з їжею каже, проблем не було. регулярно була гуманітарка, в основному з польськими продуктами. каже, дуже розчулило як турботливо були спаковані пайки. завжди обовʼязково якесь яблучко чи шось солоденьке.
вже писала, шо курити не було чого і курили самокрутки з махорки в газетках. каже, сусідка одна один раз розмутилась цигарками і пробігла принесла мамі три штуки. мама дуже розчулена і вражена цим. і я теж.
після того, як мама проїхалася Бородянкою, каже, шо це чудо абсолютне, як їм вдалося вижити. і, певно, це правда.
зараз мама дуже налякана, хоч і тримається. хоче садити город, жартує. але зривається на плач посеред розмови і лякається звуку кожної машини.
дуже хоче повернутися в Бородянку, наводити порядок, а головне каже, шо вони з Тосєю і Миколою домовились же святкувати її день народження разом!
я думаю, за місяць в цих практично чужих людей виник просто єбанутий бонд на все життя.
зараз мама з котиком вдома в Києві, трошки спокійніші з кожним днем. розказала мамі як всі за неї переймалися і скільки людей раділи, що з нею все добре. мама екстра розчулена і вдячна. збираємось з усіма пить пиво після перемоги.
ура мама дозволила запостити. це вони мені показують Фєню, а я тішуся, шо вони втрьох з котом і сестрою вдома і в (нажаль, хочеться сказати «поки що») безпеці.
можу додати тільки що ніколи не пробачу русні те, що вони зробили з Бородянкою. її майже нема. це було прекрасне пгт, де була і річка, і ліс, і фільтр-кава в центрі! ми все відбудуємо, і ці суки за це заплатять.
прекрасні дитячі фото з того, що знайшла, а їх ще сотні за все життя. і спогадів мільйон.
я провела там дитинство. я там вперше поцілувалась, навчилась плавати, ходила з татом на полювання, і він вчив мене стріляти з рушниці (уроки, про які я супер часто згадую останній місяць).

You May Also Like

#ज्योतिष_विज्ञान #मंत्र_विज्ञान

ज्योतिषाचार्य अक्सर ग्रहों के दुष्प्रभाव के समाधान के लिए मंत्र जप, अनुष्ठान इत्यादि बताते हैं।

व्यक्ति के जन्म के समय ग्रहों की स्थिति ही उसकी कुंडली बन जाती है जैसे कि फ़ोटो खींच लिया हो और एडिट करना सम्भव नही है। इसे ही "लग्न" कुंडली कहते हैं।


लग्न के समय ग्रहों की इस स्थिति से ही जीवन भर आपको किस ग्रह की ऊर्जा कैसे प्रभावित करेगी का निर्धारिण होता है। साथ साथ दशाएँ, गोचर इत्यादि चलते हैं पर लग्न कुंडली का रोल सबसे महत्वपूर्ण है।


पृथ्वी से अरबों खरबों दूर ये ग्रह अपनी ऊर्जा से पृथ्वी/व्यक्ति को प्रभावित करते हैं जैसे हमारे सबसे निकट ग्रह चंद्रमा जोकि जल का कारक है पृथ्वी और शरीर के जलतत्व पर पूर्ण प्रभाव रखता है।
पूर्णिमा में उछाल मारता समुद्र का जल इसकी ऊर्जा के प्रभाव को दिखाता है।


अमावस्या में ऊर्जा का स्तर कम होने पर वही समुद्र शांत होकर पीछे चला जाता है। जिसे ज्वार-भाटा कहते हैं। इसी तरह अन्य ग्रहों की ऊर्जा के प्रभाव होते हैं जिन्हें यहां समझाना संभव नहीं।
चंद्रमा की ये ऊर्जा शरीर को (अगर खराब है) water retention, बैचेनी, नींद न आना आदि लक्षण दिखाती है


मंत्र क्या हैं-
मंत्र इन ऊर्जाओं के सटीक प्रयोग करने के पासवर्ड हैं। जिनके जप से संबंधित ग्रह की ऊर्जा को जातक की ऊर्जा से कनेक्ट करके उन ग्रहों के दुष्प्रभाव को कम किया और शुभ प्रभाव को बढ़ाया जाता है।
Great article from @AsheSchow. I lived thru the 'Satanic Panic' of the 1980's/early 1990's asking myself "Has eveyrbody lost their GODDAMN MINDS?!"


The 3 big things that made the 1980's/early 1990's surreal for me.

1) Satanic Panic - satanism in the day cares ahhhh!

2) "Repressed memory" syndrome

3) Facilitated Communication [FC]

All 3 led to massive abuse.

"Therapists" -and I use the term to describe these quacks loosely - would hypnotize people & convince they they were 'reliving' past memories of Mom & Dad killing babies in Satanic rituals in the basement while they were growing up.

Other 'therapists' would badger kids until they invented stories about watching alligators eat babies dropped into a lake from a hot air balloon. Kids would deny anything happened for hours until the therapist 'broke through' and 'found' the 'truth'.

FC was a movement that started with the claim severely handicapped individuals were able to 'type' legible sentences & communicate if a 'helper' guided their hands over a keyboard.